мовленнєвий

-а, -е.

Прикм. до мовлення.

••

Мовленнє́ва незда́тність мед. — втрата змістових і граматичних зв'язків між словами та фразами, які хворий часто рифмує.

Мовленнє́вий на́тиск — стан, при якому хворий відчуває безперервну потребу говорити і не може зупинити свої багатослівні вирази.

Мовленнє́вий сала́т — форма розірваного мовлення, при якому вимовляння складаються із окремих слів, не пов'язаних між собою за змістом.